Міжнародні механізми регулювання комерційних інструментів кібервторгнення (CCICs) не охоплюють ключових гравців ринку шпигунського програмного забезпечення: 21 із 31 компанії-виробника працюють у юрисдикціях поза межами цих процесів. Про це йдеться у дослідженні Ради економічної безпеки України (ESCU) «Упередження шпигунства: безпекові прогалини нормативно-орієнтованих ініціатив», підготовленому у координації з міжфракційним об’єднанням «Платформа технологічної дипломатії України» у Верховній Раді.
Попри те, що 27 держав, включно зі США, країнами ЄС, Великою Британією та Японією, підтримали ініціативу Pall Mall Process, лише одна з них, Італія, відіграє помітну роль на цьому ринку. Участь зосереджена серед країн, які вже схильні дотримуватись норм, тоді як основні виробники, зокрема в Росії, Ізраїлі та Індії, залишаються поза регуляторним впливом.
Водночас ринок CCICs, який у 2025 році оцінюється у понад $55 млрд, продовжує зростати, як і кількість випадків використання таких технологій проти журналістів і громадянського суспільства.
Повний текст дослідження доступний у прикріпленому файлі.
Автори:
Соломія Вибрановська, експертка Ради економічної безпеки України (ESCU)
Ілона Хмельова, Секретар Ради економічної безпеки України (ESCU) — khmeleva@escu.ua
