“Росія, намагаючись переобладнати та відновити свою зруйновану армію і промисловість, яка її підтримує, майже повністю залежить від Китаю у питаннях постачання критично важливих систем з числовим програмним керуванням (ЧПК).” - так Reuters цитує новий звіт Ради економічної безпеки України (РЕБ) в своїй новій публікації про роль західних компонентів, які відновлюють російську армію.
Станом на початок 2022 року російська оборонна промисловість була майже повністю залежною від імпорту. У відповідь на санкції Кремль організував створення нових компаній по всьому світу, тісно пов'язаних з Росією, що дозволило знайти нові канали для постачання необхідних технологій. Завдяки прогалинам у санкційних обмеженнях Росія продовжує виробництво високотехнологічних дронів, ракет та іншої зброї, використовуючи верстати з ЧПК, що виготовляються у США, Японії, Тайвані, Швейцарії, Південній Кореї та інших західних країнах.
У червні російська компанія "Калашніков", відома своїм АК-47, повідомила про придбання 32 верстатів з ЧПК для підтримки виробництва зброї, незважаючи на західні санкції.
За даними РЕБ, 90% верстатів, що надходять до Росії, походять з Китаю, а 70% російських компаній, які їх отримують, працюють в оборонному секторі. Приблизно дві третини російського важкого промислового обладнання, включаючи верстати та системи управління, необхідні для виробництва зброї, зношені та близькі до виходу з ладу. Власних потужностей для виробництва таких систем у Росії бракує, що змушує її покладатися на зовнішні постачання.
Китай, відіграючи ключову роль на цьому технологічному ринку, став основним постачальником критичного обладнання для Росії. Відносини між двома країнами поглибилися, зокрема через спільні геополітичні інтереси та взаємну залежність. У той час як Росія потребує китайських промислових технологій, Китай залежить від російських ресурсів, наприклад, реактивних двигунів для військової авіації.
Винахідливість Пекіна та Москви у обході санкцій постійно зростає. Обидва уряди готові вкладати все більші кошти в отримання того, що, на їхню думку, може дати їм перевагу у майбутніх конфліктах. Водночас США та європейські союзники стикаються з викликами у виробництві складної зброї без китайських матеріалів. Як результат, багато китайських компаній, залучених у ці схеми, залишаються поза санкціями і продовжують отримувати західні технології та компоненти, частина яких потрапляє до Росії.
На російській виставці «Армія 2024» були присутні Китай, Іран, Білорусь та Індія, яка намагається балансувати між співпрацею з Росією та Заходом. У такій складній геополітичній ситуації зупинити передачу технологій непросто, враховуючи залежність США та Європи від китайського виробництва. Проте до наступного літа Росія може вичерпати свої військові запаси, що підвищить її потребу в західних технологіях.
Майбутнє залежить від того, наскільки швидко санкційна коаліція зможе змусити виробників суворо контролювати експорт своєї продукції до Китаю, аби не допустити її потрапляння до Росії або «сірих» китайських компаній. Ефективним кроком буде вплив на китайських виробників ЧПК-обладнання та контроль за діяльністю західних дочірніх підприємств у Китаї, щоб припинити будь-яку співпрацю з російським ринком.
Час покаже, наскільки рішуче США та їхні союзники зможуть відрізати Росію від таких поставок. Проте, наразі, російські виробники впевнені, що за достатню плату вони зможуть зберегти критично важливий доступ до західних товарів.