16-18 лютого у Німеччині відбулась ювілейна 60-та Мюнхенська безпекова конференція, де понад 150 світових лідерів зібрались, щоб обговорити проблеми у сфері глобальної безпеки. Одною з головних тем стала Україна.
Головний дискусійний документ форуму —звіт, в якому йдеться про світову безпекову кризу, збройні конфлікти, проблеми міграції, клімат та розвиток новітніх технологій. Назва звіту — “lose-lose", тому що зараз співпраця між країнами зменшується. Усі зосередились на власних інтересах, а тому в більшості сьогоднішніх криз можуть програти усі залучені сторони.
Голова конференції Крістоф Хойсген зазначив, що цьогорічний звіт "відображає низхідну тенденцію у світовій політиці, позначену зростанням геополітичної напруженості та економічної невизначеності". Він вважає, якщо не зупинити Путіна в Україні, Росія може розв’язати масштабну війну проти НАТО і наступними об’єктами агресії Кремля, ймовірно, стануть Молдова та країни Балтії. Тому підтримка України – ключове питання європейської безпеки.
"Ми повинні зробити все, щоб Україна отримала озброєння і військову допомогу, необхідну їй для успішного протистояння російським агресорам і вигнання їх зі своєї території", – закликав Хойсген.
Також було приділено увагу вступу України до ЄС і НАТО. ЄС має конкретизувати ідею поетапного вступу і винагороджувати прогрес у реформах поступовим доступом до своїх інститутів і політики, а союзникам по НАТО слід продовжити двосторонні гарантії безпеки на проміжному етапі до моменту вступу.
Окрім важливості допомоги Україні у звіті також йдеться про втому від війни та про те, що за два роки страх перед РФ у світі значно зменшився. Автори звіту зазначають, що можлива перемога Росії створить небезпечний прецедент для конфліктів за межами Європи, показавши, що непорушності кордонів більше немає і що агресія і воєнні злочини виправдані та безкарні.
Важливою частиною звіту є інформація про те, що у відповідь на зростаючі виклики з боку авторитарних режимів ліберальні демократії збільшують оборонні бюджети та переглядають політику взаємодії. Хоча ці дії мають вирішальне значення в більш конкурентному середовищі, вони можуть спровокувати торгові війни або гонку озброєнь, в тому числі в таких сферах, як ядерна зброя і штучний інтелект.
ЄС, неохоче наслідуючи цей приклад, розширив свої інструменти економічної безпеки, зокрема, прийнявши Стратегію економічної безпеки 2023 року. Президент Урсула фон дер Ляєн підкреслила перехід Китаю до "нової ери безпеки" як ключовий фактор. Реакція ЄС на напад Росії на Україну включала широкі санкції та обмеження експорту технологій.
