За 20 днів до повномасштабного вторгнення в Україну, 4 лютого 2022 року під час своєї зустрічі, Путін та Сі Цзіньпінь зробили спільну заяву, що проголошувала: “китайсько-російській дружбі «немає меж» і немає «заборонених» сфер співпраці”.
Від початку повномасштабного вторгнення Китай став найбільшим постачальником критичних технологій в РФ, але на дружні стосунки двох диктаторів вплинули зовнішні фактори - санкційна політика США та країн Європи, що була запроваджена через російську агресію.
“За даними китайської митниці, експорт з Китаю в Росію впав у березні 2024 майже на 16% порівняно з роком раніше. Це стало можливим, оскільки Росія стає все важче проводити міжнародні платежі, на тлі підвищеного ризику вторинних санкцій США щодо банків і підприємств, звинувачених у співпраці з Москвою“, - повідомляє Bloomberg.
Згідно статистики, що була опублікована Головним митним управлінням КНР в квітні 2024, значний обсяг зниження поставок в РФ припав на автомобілі, обладнання (включно з електротехнічним), механізмів, їх частин і додаткового приладдя.
Підписаний в грудні виконавчий указ Байдена суттєво розширив повноваження уряду США і дозволив швидко вводити санкції щодо фінансових установ, що співпрацюють з росіянами в закупівлі обладнання, необхідного для ВПК. Ця дія була обумовлена суттєвим збільшенням товарообігу між Росією та Китаєм в 2023 році, який досяг рекордних 240 млрд. Доларів.
На думку експертів РЕБ, зниження експорту з Китаю до РФ не означає, що російський ВПК не отримуватиме усі необхідні ресурси та інструменти. Як пише Reuters, виробникам електроніки з півдня Китаю стало значно важче постачати свою продукцію в Росію через те, що великі банки Китаю дійсно обмежують платежі за такими транзакціями через загрозу санкцій з боку США, але Китай використовує обхідні шляхи. Наприклад, деякі китайські компанії звертаються до невеликих банківських установ та підпільних каналів фінансування, таких як валютні брокери та криптовалюта.